- жовтуватий
- -а, -е.З жовтим відтінком, не зовсім жовтий.
Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.
жовтуватий
Смотреть что такое "жовтуватий" в других словарях:
жовтуватий — прикметник … Орфографічний словник української мови
датоліт — у, ч. Мінерал класу боросилікатів, прозорий, безбарвний, іноді зеленуватий, жовтуватий. Сировина для одержання бору (див. бор I) … Український тлумачний словник
дубленистий — а, е, зах. Червоно жовтуватий … Український тлумачний словник
жовтастий — а, е. Трохи жовтий; жовтуватий … Український тлумачний словник
жовтинка — и, ж., розм. Невеличка пляма жовтого кольору на чому небудь; жовтуватий відтінок … Український тлумачний словник
жовтуватість — тості, ж. Абстр. ім. до жовтуватий … Український тлумачний словник
жовтувато — рідко. Присл. до жовтуватий … Український тлумачний словник
зелений — поет. зе/лен, а, е. 1) Один з основних кольорів спектра – середній між жовтим та блакитним. || Який має колір трави, листя, зелені. •• Зеле/на ву/лиця про відсутність перешкод, затримок у здійсненні чого небудь. Зеле/на ка/рта (ґрін кард) а)… … Український тлумачний словник
каломель — ю, ч. Бісмонохлорид меркурію; білий або жовтуватий дрібнокристалічний порошок, що застосовується в електротехніці й медицині (як проносний, сечо і жовчогінний засіб тощо) … Український тлумачний словник
ксантопсія — ї, ж. Система зору, в якій підвищена чутливість до жовтого і все має жовтуватий відтінок … Український тлумачний словник
